Позиція Верховного Суду щодо оскарження дій інспектора ДФС, які полягають у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Позиція Верховного Суду щодо оскарження дій інспектора ДФС, які полягають у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Одним з неприємних наслідків проведеної перевірки суб’єкта господарювання органом ДФС (окрім, власне, складання акта перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень) є також складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Також ні для кого не секрет, що здебільшого суди за результатами розгляду такого протоколу ухвалюють постанови не на користь платників податків, що в подальшому при оскарженні останнім податкових повідомлень-рішень має преюдиційне значення та знаково впливає на рішення адміністративних судів вже в більш важливих для бізнесу спорах.

У той же час, з метою захисту прав та інтересів клієнта, податковим адвокатом може бути вжито численний ряд заходів щодо запобігання негативних наслідків у вигляді незаконного донарахування податкових зобов’язань тощо.

Одним з перспективних заходів щодо унеможливлення винесення судом постанови про адміністративне правопорушення на користь контролюючого органу є оскарження дій інспектора ДФС, які полягають у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

В цих спорах є один нюанс: при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суди, посилаючись на пункт 1 частини 1 ст. 109 КАС України, відмовляють відкритті провадження у справі на підставі того, що подана заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Про неправильність обрання судами такого процесуального наслідку як відмова у відкритті провадження та необхідність розгляду позовних вимог по суті і прийняття судового рішення за наслідками такого розгляду вказав в одному із своїх рішень Верховний Суд.

Так, Верховний Суд нарешті скасував негативну практику судів про відмову у відкритті провадження у справі, із підстав того, що заява про визнання дій протиправними, які полягають у складанні протоколу про адміністративне правопорушення не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, та постановою від 21.08.2018К/9901/43377/18 у справі № 712/10317/17 (далі – Постанова) касаційну скаргу Позивача задовольнив, скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

 Юридические услуги для бизнеса — звоните, чтобы узнать больше!

Як свідчать обставини справи №712/10317/17 позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту органу ДФС, в якому просила визнати протиправними дії відповідача, які полягають у складанні протоколу про адміністративне правопорушення  із внесенням у нього неправдивих і недостовірних відомостей.

Однак, рішеннями судів першої та другої інстанцій відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що протокол про адміністративне правопорушення не підлягає окремому оскарженню у порядку адміністративного судочинства.

Надалі Верховний Суд у Постанові зазначив наступне:

«Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 254 цього Кодексу, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Консалтинговые услуги по трансфертному ценообразованию — обращайтесь!

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Частиною 1 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на дати ухвалення оскаржуваних ухвал судів першої та апеляційної інстанцій) визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов’язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, як правового акта індивідуальної дії  є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов’язків. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме те рішення суб’єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права та обов’язки позивача, то дії такого суб’єкта владних повноважень або його посадової особи, які здійснюються у процедурі, яка передує прийняттю рішення не можуть  бути окремим предметом судового розгляду, так як такі дії не мають безпосереднього впливу на правовий статус особи, яка звернулась із позовом до суду за захистом свого порушеного права.  

Проводим анализ писем и запросов от органов ДФС на предмет законности и правомерности требований

Безпосередній вплив на обсяг прав такого платника має постанова про адміністративне правопорушення, яка приймається на підставі низки процесуальних дій посадової особи суб’єкта владних повноважень. Отже, дії відповідача щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення  не може бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження постанови про про адміністративне правопорушення. Обставини щодо правомірності дій посадової особи при складанні такого протоколу входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб’єкта владних повноважень (постанова про про адміністративне правопорушення), а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб’єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб’єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що складання протоколу — це процесуальні дії суб’єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому, однак, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суди, пославшись на пункт 1 частини 1 ст. 109 КАС України, застосували неправильний процесуальний наслідок — відмова у відкритті провадження у справі, із підстав того, що ця заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тоді як правильним процесуальним наслідком є розгляд позовних вимог по суті та прийняття судового рішення за наслідками такого розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частина 6 цієї статті).

Відповідно до частини 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3 цієї статті).

Ці норми кореспондуються із нормами ст. 242 КАС України у редакції після внесення змін Законом України від 03.10.2017.

Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 3 цієї статті)».

 Разработка стратегии роста бизнеса в условиях экономического кризиса

Але, говорячи про практику Верховного Суду, не можна обійтися без “але”, тому не можемо не зазначити, що у справі №760/9462/16-а про визнання неправомірними дії Інспектора патрульної поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення Верховний суд дійшов протилежного висновку та вказав, що «статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

 

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб’єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів».

 

Слідкуємо за подальшим розвитком подій та розглядом інших аналогічних справ!

Вас можуть також зацікавити

10 фактів, які потрібно знати про декларацію відп... У випуску "Юридичної газети" від 22.11.2016 року (http://yur-gazeta.com/useractions.php?act=viewpdf&pdf=150) опубліковано статтю юристів ЮКФ Шілд ...
(Українська) Непередбачувані та неймовірні пригоди... Извините, этот техт доступен только в “Украинский”.
(Українська) Використання спринклерів для захисту ... Извините, этот техт доступен только в “Украинский”.
(Українська) Консультували, консультували та не ви... Hand with taxes word isolated in white Для кого-то 1 апреля - это день смеха, а для кого-то - это день изменений в действующем законодательстве. Поч...