Право на інформацію – що це і як ним скористатись

право на інформаціюЗапит на публічну інформацію,
як елемент реалізації прав людини

Ознакою цивілізованого суспільства є визнання прав людини та можливість їх реалізації.

Права людини — це комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в цивілізованому суспільстві.

Один із основоположних стовпів побудови демократичного суспільства є право  на інформацію, яке є складовою частиною права на свободу совісті і переконань.

Крім того, право вільно одержувати інформацію є елементом контролю людини за державою, її інституціями та окремими діячами.

Зазначене право проголошене Загальною декларацією прав людини та закріплене у  Конституції України.

Проте наявності самого лише проголошеного права замало: потрібен дієвий механізм його реалізації. Також дуже важливо уміти цим механізмом користуватися.

Одним із дієвих інструментів отримання документів та інформації, переважно від державних органів, є запит на отримання публічної інформації.

Законодавчим актом, що регулює відносини доступу до публічної інформації є Закон України “Про доступ до публічної інформації”.

Що робить такий запит цікавим та дієвим?

Перш за все, строк надання відповіді на такий запит становить 5 робочих днів з дня отримання запиту. У деяких випадках, строк може бути іншим, але про це поговоримо пізніше.

До-друге, за ненадання відповіді на запит передбачена адміністративна відповідальність.

По-третє, ненадання інформації на запит можна ефективно оскаржити в суді та домогтися надання інформації. І судова практика це підтверджує.

Для того, щоб правильно скласти запит на отримання публічної інформації та мати більші шанси вчасно отримати відповідь, потрібно знати:

1) про що можна запитувати, тобто, що саме належить до публічної інформації;

2) кого запитувати?

3) знати вимоги до оформлення  такого запиту.

  1. Що таке публічна інформація? Що запитувати?

Публічна інформаціяце відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація:

– що була отримана або створена державним органом (органом місцевого самоврядування) в процесі виконання ним своїх обов’язків, …

– або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом.

Тобто, публічна інформація — це інформація, яка на момент запиту уже існує. Вона вже створена та є у наявності, у розпорядженні державного органу: тому останній повинен її просто надати. Саме тому передбачено достатньо короткий строк надання такої інформації.

Відповідь на запит на отримання публічної інформації не передбачає проведення будь-якого аналізу, обробки інформації та/або створення нової інформації.

Якщо у запиті є прохання щось роз’яснити — це уже передбачає необхідність аналізу та обробки інформації і, як наслідок, створення нової інформації у вигляді роз’яснення. Такий запит буде розглядатися як звернення (відповідно до ЗУ “Про звернення громадян”), а строк надання відповіді буде становити від 15 до 30 (найчастіше) днів.

Слід зауважити, що запитувачем публічної інформації може бути:

 фізична особа (людина), незалежно від громадянства,

юридична особа (підприємство), громадська організація, об’єднання громадян.

Водночас, потрібно пам’ятати, що суб’єктами звернення відповідно до ЗУ “Про звернення громадян” є лише фізичні особи — громадяни України.

  1. Кого можна запитувати?

Суб’єктів, які володіють інформацією, називають розпорядниками інформації.

 

Загалом, запит на отримання публічної інформації можна подавати до:

1) державних органів, органів місцевого самоврядування;

2) юридичних осіб (підприємств), що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, – стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) осіб, якщо вони виконують делеговані повноваження державних органів, органів місцевого самоврядування, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (найчастіше, це державні або комунальні підприємства), – стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків;

4) підприємств – монополістів, або наділених спеціальними чи виключними правами, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

  1. Вимоги до запиту

Запит на інформацію має містити:

1) ім’я або найменування (для юридичної особи) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

В той же час, найбільш надійним способом подання запиту, все ще залишається письмовий (паперовий) запит, надісланий листом з повідомленням про вручення або поданий особисто до канцелярії відповідного органу з обов’язковою відміткою про отримання на другому екземплярі (копії) запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі. Звичайно, з урахування раніше зазначених вимог.

Ви маєте право звернутися до розпорядника інформації із запитом незалежно від того, стосується Вас ця інформація чи ні.

Ви не зобов’язані пояснювати причини подання запиту.

Для зручності, можна скористатися затвердженою формою запиту, знайти яку можна на більшості офіційних сайтів державних органів.

Інформація на запит надається безкоштовно. Проте, у разі якщо необхідно виготовляти копії документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Щоб не сплачувати за виготовлення копій — запит можна направляти електронною поштою. Також і в письмовому запиті можна зазначити прохання надати відповідь та сканкопії тільки на електронну адресу.

У певних випадках, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, а саме:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

3) запитувач не оплатив витрати, пов’язані з копіюванням або друком копії документів обсягом більш як 10 сторінок;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію.

Відмова у задоволенні запиту повинна надаватись у письмовій формі та обов’язково містити  мотивовану підставу відмови, а також порядок оскарження такої відмови.

З практики подання запитів можна робити висновок, що на правильно складений запит, найчастіше надається відповідна відповідь у визначені законодавством строки.

Проте, випадки немотивованої відмови у наданні інформації або навіть ігнорування запиту все ж таки трапляються.

Такі дії розпорядників інформації необхідно оскаржувати, як до вищих органів влади так і у судовому порядку.

Більш докладно про оскарження дій чи бездіяльності розпорядників інформації, а також про їх відповідальність ми поговоримо наступного разу.

У випадку необхідності допомоги при складання запиту та формулювання питань з метою мінімізації можливості отримання відмови у наданні відповіді на нього – звертайтеся до нашої компанії: спеціалісти ЮКФ “Шілд” будуть раді допомогти!

Є питання? Задавайте їх прямо тут, або пишіть чи телефонуйте нам!

Вас можуть також зацікавити

СКУПІСТЬ – ДВИГУН ПРОГРЕСУ, або як визначити межу ... Відкривши будь-які будівельні норми, що встановлюють вимоги до будівель і споруд, можна знайти численні вимоги щодо ступеня їх вогнестійкості, а відта...
Щодо мораторію на проведення планових та обмеження... Як відомо, ще 12 листопада 2015 року Верховна Рада України прийняла за основу у першому читанні законопроект від 18.09.2015 №3153 “Про особливості зді...
Зміни у порядку стягнення аліментів на дитину... 17 травня 2017 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне...
Без зайвої загазованності Нещодавно в електронних та друкованих ЗМІ з’явилася інформація про анонсоване демонтування незаконно влаштованих ГАЗС (газових автозаправних станцій) ...