Нове в оцінюванні ризиків

Розрахунок ризиків - нове в оцінюванні ризикуПро що це ми?

Як відомо, в України вже не перший рік діє практика поділу суб’єктів господарювання на категорії за ступенями ризику, яких встановлено три – низький, середній та високий. За час, що минув від прийняття перших нормативів щодо такого поділу, цю саму практику не критикували хіба що ті, кому взагалі лінь щось робити, і, на наше переконання, недарма.

Приміром, до переліку суб’єктів з високим ступенем ризику можна потрапити лише тому, що надаєш послуги протипожежного призначення. Зрозумілої ж відповіді, скажімо, на запитання, чим фарбування вогнегасхисною фарбою відрізняється від фарбування фарбою звичайною, годі й чекати. Скажете, в першому випадку наслідки неякісного виконання робіт можуть бути тяжчими? Так, але ж постраждає від цього не “маляр”, а його клієнт! Чому ж тоді до високого ступеня ризику віднесено не “клієнта”, а саме “маляра”? Питання, мабуть, з розряду риторичних.

За великим рахунком, такий умовний поділ на категорії – це вже, як то кажуть, “минуле століття”, у цивілізованих державах оцінювання ризику проводять шляхом його розрахунку, для чого й розроблено відповідні нормативні документи. Поміркуйте самі: чи може бути однаковим пожежний ризик у двох однакових будинках, один з яких оснащено системами протипожежного захисту, а другий – ні? Позитивним є те, що в Україні це питання також зрушилося з “мертвої точки”, про що сьогодні нам і хотілося б поспілкуватися з шановними читачами.

Світло в кінці тунелю

На щастя, останнім часом процедура прийняття національних стандартів, особливо тих, які гармонізовано з міжнародними та європейськими нормативними документами, стала набагато “демократичнішою”, та й затвердження розроблених стандартів сьогодні здійснюється в прийнятні терміни. Відповідно, процес гармонізації національної нормативної бази з міжнародною суттєво пожвавився, чому не можна не радіти: принаймні базис для науково-технічного прогресу і впровадження передового досвіду в усіх галузях створити можна. Що стосується згаданої нами сфери, то в Україні розроблено чотири проекти національних стандартів щодо розрахунку пожежних ризиків, які гармонізовано з “іноземними” нормами, зокрема:

– ДСТУ ISO 16732-1 (ISO 16732-1:2012, IDT) Інжинірінг пожежної безпеки. Оцінювання пожежного ризику. Частина 1. Загальні положення;

– ДСТУ ISO/TR 16732-2 (ISO/TR16732-2:2012, IDT) Інжинірінг пожежної безпеки. Оцінювання пожежного ризику. Частина 2. Приклад офісної будівлі;

– ДСТУ ISO/TR 16732-3 (ISO/TR16732-3:2013, IDT) Інжинірінг пожежної безпеки. Оцінювання пожежного ризику. Частина 3. Приклад промислового підприємства.

– ДСТУ EN ISO 19353 (EN ISO 19353:2016, IDT, ISO 19353:2015, IDT) Безпечність машин. Запобігання пожежі та протипожежний захист.

Варто зауважити, що перші три з цих документів розроблено за ініціативою і за кошти “приватного капіталу”, і це не залишає сумнівів у тому, що стандарти найближчим часом будуть прийняті і “запрацюють”, тобто їх буде впроваджено в практику. Четвертий проект стандарту розроблювався за кошти, передбачені на реалізацію програм гармонізації вітчизняної нормативно-технічної бази з європейською, і хоча його назва не містить слова “ризик”, відповідний порядок розрахунку та управління пожежним ризиком від машин і механізмів ним унормовано. Більше того, в одному з додатків цього стандарту наведено приклад оцінювання пожежного ризику від багатоцільового верстату та опис заходів щодо його зниження.

Докладніше про предмет розмови

Але повернемося трохи назад. Що таке ризик? У загальному випадку це ймовірність певної події, помножена на кількісний вимір її наслідків. Відповідно, під пожежним ризиком розуміють добуток імовірності виникнення пожежі та фінансових збитків, завданих нею. Розраховуючи пожежні ризики для різних варіантів, скажімо, оснащення будинку системами протипожежного захисту або спорядження технологічного обладнання засобами захисту, можна оцінити, які з них економічно доцільні та/або в яких випадках пожежний ризик для сусідніх об’єктів чи довкілля не перевищує певного значення, унормованого тими чи іншими нормативно-правовими актами або встановлено органами державної виконавчої влади. Зазираючи в майбутнє, можна сказати, що віднесення власника тієї ж “висотки” до суб’єктів з “середнім”, а не “високим” (якщо оперувати чинними наразі поняттями) ступенем ризику має означати зменшення періодичності його “відвідування” інспекторами державного пожежного нагляду.

Водночас, хоча прийняття цих стандартів і є суттєвим кроком уперед, вони представляють собою лише “фундамент”, наведені в них приклади оцінювання пожежного ризику також доволі умовні. І навіть якщо завтра практику поділу за умовними ступенями ризику буде замінено вимогою щодо оцінювання (розрахунку) ризику згідно з їх вимогами, потрібна “надбудова”, тобто самі методики розрахунку. Річ у тім, що стандарти встановлюють лише загальні вимоги щодо оцінювання (розрахунку) ризиків, а чіткої відповіді на питання стосовно самого порядку проведення “чорної роботи” немає. Це означає, що оцінювання (розрахунок) потрібно проводити за певними методиками, які так чи інакше “визнано”, висловлюючись мовою іноземних стандартів, “органами, що мають повноваження”.

Водночас, в Україні документів “загальнонаціонального” рівня щодо розрахунку пожежних ризиків (зокрема, національних стандартів) наразі не прийнято, у зв’язку з чим нечисленні фахівці беруться оцінювати ризики за “власними” методиками. За таких умов, вирішальну роль відіграють компетентність самих фахівців, а також ступінь довіри до них “органів, що мають повноваження”. І хоча це, так би мовити, не зовсім коректно з усіх точок зору, поки що “маємо те, що маємо”.

Так чи інакше, в нашій компанії є працівники, які пройшли “вогонь, воду і мідні труби”, мають знання, досвід, належну репутацію і, як то кажуть, “володіють предметом”. Переконані, що все це стане в нагоді тим, хто хоче бути на крок уперед, адже коректний результат оцінювання ризику – це не тільки шанс “відбитися” від інспекторів пожежного нагляду, але й підстава для прийняття технічно та економічно обґрунтованих заходів щодо протипожежного захисту вашого об’єкта.

Вас можуть також зацікавити

Концепція вимушених відхилень... Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45, з...
Без існування Ліцензійних умов роботи протипожежно... Беручи до уваги сьогоднішню ситуацію з нормативно-правовим регулюванням ліцензування надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, розс...
Звільнений з держслужби не значить звільнений від... Жив-був звичайний собі державний службовець. Назвемо його, скажімо, Женя. Був наш Женя не простим, а зразковим таким собі держслужбовцем (так-так, був...
Зустріч з очільником Міністерства економічного роз... Європейська Бізнес Асоціація провела Загальну зустріч з очільником Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Представники ЮКФ “Шілд” взял...