Пн - Пт 09:00 - 18:00
  • UA
  • RU

Використання спринклерів для захисту житлових приміщень

Спринклерні системи пожежогасіння

Як відомо, спринклерні системи пожежогасіння широко використовують для протипожежного захисту приміщень промислових і складських об’єктів, а також житлових громадських будівель. Їх задача полягає в тому, щоб забезпечити якщо не гасіння пожежі на початкових стадіях, то принаймні стримування її розвитку до прибуття пожежних підрозділів. Також не секрет, що вода, що подається спринклерами, водночас може забезпечувати захист людей, які перебувають у захищуваних приміщеннях, від впливу небезпечних чинників пожежі, переважно за рахунок стримування її розвитку і водночас охолодження повітря, будівельних конструкцій, меблювання та інших предметів і, нарешті, самих людей.

Якщо почитати європейські (вже впроваджені в Україні) та американські норми на спринклерні системи пожежогасіння, то можна побачити величезне розмаїття різновидів спринклерів. Вони можуть відрізнятися між собою за типом, будовою, температурою спрацювання, витратою вогнегасної речовини і багато чим ще. Звичайно ж, передбачено поділ спринклерів залежно від типу приміщень, для захисту яких їх передбачено. Про те, що спринклерні системи здатні забезпечити ефективний захист майна від небезпек, спричинених пожежею, свідчить досвід більше ніж 100 років. За цей час технологічні досягнення забезпечили можливість підвищити чутливість спринклерів, які використовуються для гасіння пожеж, та прискорити їх спрацьовування у випадку пожежі.

Усі знають, що полум’я – не найпоширеніша причина загибелі людей на пожежах, набагато частіше нею є аерозольні (дим) і газоподібні продукти згоряння. Хоча будівельні конструкції будинків нині переважно негорючі і мають нормовану межу вогнестійкості, горять не будинки, а предмети, якими люди оснащують їх. У світі в теперішній час щорічно виробляється 80 млн. тон поліетилену, який являє собою пластмасу, що найчастіше використовується для виробництва звичайних пластикових пляшок, пакетів та килимів. І це тільки поліетилен, окрім нього існує ще сила-силенна матеріалів синтетичного і природного походження, що мають високу димоутворювальну здатність і характеризуються високою токсичністю продуктів згоряння.

Наразі ситуація не та, що була, скажімо, півстоліття тому, і тодішні підходи до забезпечення протипожежного захисту на сьогоднішній день безнадійно застаріли, що підтверджено численними натурними випробуваннями. Вода, що подається спринклерною системою, може більшою або меншою мірою осаджувати дим і поглинати токсичні газоподібні продукти згоряння. Натомість обсяги їх утворення можна суттєво зменшити, забезпечивши належне прискорення початку подавання цієї самої води, аби вона просто “пригасила” полум’я і тим самим забезпечила пригнічення процесів утворення продуктів згоряння.

Навіть “інерційні” європейські норми вже давно передбачають поділ спринклерів на категорії за так званим показником інерційності спрацювання (RTI), проте на сьогоднішній день існують багато їх видів, які переважають за швидкістю дії своїх “предків”. Чи не найвідоміші з них (на жаль, також не дуже поширені в нашій державі) – це спринклери типу “ESFR” (“early suppression fast response”), тобто так звані швидкодіючі спринклери для гасіння пожеж на початкових стадіях. Переваги, забезпечувані ними – це швидке спрацьовування та ефективне обмеження розвитку або гасіння пожежі з меншими втратами, а також відсутність потреби у встановленні додаткових спринклерів у просторі всередині стелажів. Водночас, витрата води, забезпечувана ними, виправдана, скажімо, у разі захисту складських приміщень, навряд чи може бути такою у разі захисту житлових приміщень. А збільшення витрати автоматично тягне за собою “посилення” вимог до водоживильника, збільшення діаметра трубопроводів спринклерної системи та ряд інших змін. Збільшення ж діаметра трубопроводів, особливо у разі їх заповнення водою під час роботи системи, означає необхідність посилення будівельних конструкцій захищуваного будинку. Так чи інакше, вартість системи пожежогасіння може суттєво збільшитись. Аби цього не було, для захисту домівок і використовують ті самі “residential sprinklers”.

До цього часу, мабуть, ніхто не ризикнув дати оцінку людського життя в грошових одиницях. Відтак, за наявності вимоги щодо обов’язкового оснащення приміщення спринклерною системою все зрозуміло, проте в іншому разі (скажімо, у випадку житлових будинків) відповісти на запитання про економічну доцільність створення спринклерної системи дуже важко. Хотілося б також зазначити, що в новій редакції європейського стандарту щодо спринклерних систем, яка щойно набула чинності (EN 12845:2015) вже викладено вимоги щодо проектування спринклерних систем з цими самими “ESFR”, а також “CMSA” (“control mode specific application sprinklers”), відомими також як “large drop sprinklers” (це спринклери, що забезпечують обмеження розвитку або гасіння пожежі шляхом подавання краплин великих розмірів, їх першочергове призначення – також захист складських приміщень). Є в ньому також інформація про можливість застосування для протипожежного захисту і спеціально розроблених для захисту житлових приміщень “residential sprinklers”, проте вимоги щодо проектування систем з їх використанням наразі не подано, але вказано, що це і ряд інших питань будуть внесено в стандарт у майбутньому.

На сьогоднішній день у світі в експлуатації вже перебуває багатомільйонна “армія” “residential sprinklers”, причому переважна більшість з них – в США. 1987 року набула чинності постанова щодо оснащення всіх новозбудованих у штаті Мериленд житлових будинків системами пожежогасіння з використанням цих самих “чудо-спринклерів” (її поступове впровадження тривало 5 років), і на результат не довелося довго чекати. Згідно зі звітними даними, упродовж 15 років після цього сталося 13494 пожежі в будинках для проживання однієї родини та індивідуальних будинках, з яких 245 сталися в будинках, захищених спринклерними системами пожежогасіння. Усі 101 особа, які загинули під час пожеж у цей період, проживали в будинках, не захищених спринклерними системами. В будинках, захищених спринклерними системами, не загинув ніхто, і тільки 6 випадків тілесних ушкоджень з 328 мали місце під час пожеж, які сталися в будинках, захищених спринклерними системами. Результати, які стосуються втрат майна, так само переконливі. У випадках, коли пожежа мала місце в будинку і супроводжувалася загибеллю людей, середній збиток в частині вартості майна становив близько 50 тис. доларів. Під час пожеж у будинках, неоснащених спринклерними системами, які не супроводжувалися загибеллю людей, середній збиток складав 10 тис. доларів. Середній збиток від пожеж у будинках, оснащених спринклерними системами, дорівнював 5 тис. доларів.

Якщо ми бажаємо краще захистити людей від небезпечних чинників пожежі в місцях їх проживання, то потрібно зупинитися на пріоритетах. У “ланцюгу”, який стосується спринклерних систем, є багато ланок, і всі вони повинні працювати разом для забезпечення того, щоб спринклерна система могла виконувати свої задачі. Іншими словами, потрібно використовувати належне обладнання, а всі операції, пов’язані з проектуванням, монтуванням і технічним обслуговуванням таких систем, проводити належним чином із залученням фахівців відповідної кваліфікації. Особисто ми готові зробити все можливе, щоб виконати всі ці вимоги та убезпечити наших клієнтів від пожежі.

Важливий момент наразі – це коригування чинного переліку приміщень з наявністю людей, де потрібно обов’язково забезпечувати захист спринклерними системами. З огляду на все вищезазначене і зарубіжний досвід, першочергово, на наше переконання, слід забезпечити захист спринклерними системами таких об’єктів як житлові будинки для престарілих, лікувальні корпуси психіатричних лікарень і диспансерів, а також спеціалізовані будинки і дитячі заклади для осіб, нездатних до самостійного пересування. Аналізування зарубіжних (насамперед європейських) нормативних документів свідчить про те, що “в середньому по лікарні” обов’язковому оснащенню спринклерними системами підлягають житлові будинки висотою (якщо виходити з прийнятої в нас класифікації) понад 47 м. І нехай навіть використання саме “residential sprinklers” не завжди є обов’язковим, будь-які “справні” спринклери здатні суттєво знизити ризик загибелі під час пожежі, не кажучи вже про матеріальні втрати. Такий досвід є, безумовно, позитивним, і його потрібно врахувати в розроблюваному в теперішній час проекті зміни до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту. Сподіваємося, що наші ініціативи знайдуть підтримку і будуть реалізовані.

За матеріалами сайту http://www.shieldfire.com.ua/

Залишити відповідь

Увійдіть або заповніть поля нижче. Ваш e-mail не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені*