Пн - Пт 09:00 - 18:00
  • UA
  • RU

Поговоримо … про дату надходження валютної виручки?

Дата надходження валютної виручки

Все, що зв’язано з валютою, завжди хвилююче, для всіх, і про це ніхто не сперечається. А от вже в деталях – спори неминучі. Зокрема, звичайними та розповсюдженими є спори щодо дати зарахування виручки резидента у встановлений законодавством строк на валютний рахунок. Враховуючи відповідальність, яку тягне за собою прострочення такого зарахування, їх незмінними учасниками є непохитні контролюючі органи (у вигляді ДФС) та власне саме резиденти, які мають  справу з ЗЕД.
І якщо раніше неупередженим «суддею» таких спорів – Вищим адміністративним судом України – приймалися різні рішення з вказаних питань, то на сьогоднішній день, видається, Верховний Суд сформував сталу позицію. 

Кому радіти та доповнювати свої позовні заяви/відзиви сформованою практикою, спробуємо розібратися в цій статті.

У Законі України «Про розрахунки у валюті» зазначено, що виручка резидента за експортним договором підлягає зарахуванню на валютний рахунок в певний строк. Однак з такого трактування не видається зрозумілим один момент, пов’язаний з  визначенням «валютного рахунку»: коли банку повинен зняти з контролю експортну операцію: з моменту надходження коштів на розподільчий рахунок чи на поточний?

Здавалась би, все логічно та зрозуміло – надійшли кошти на рахунок, отже експортну операцію можна знімати з контролю. І різниця в назвах «поточний» або «розподільчий» ажнік не повинна впливати на всю цю процедуру. Однак, що відноситься до поняття валютного рахунку: поточний, розподільчий або ж і поточний, і розподільчий?

От тут саме думки і розійшлися, і контролюючі органи одностайні у своїй позиції та правоті.

Зокрема, на своєму офіційному сайті за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/226314.html ДФС стверджує, що датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів саме на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.

Аналогічне розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/ .

Натомість платники податків дотримуються тієї позиції, що  датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Враховуючи, що розбіжність у думках виникла внаслідок відсутності на законодавчому рівні врегулювання поняття «валютного рахунку», для вирішення правильності тієї чи іншої точки зору доцільно звернутись до суду та судової практики.

І слід сказати, що практика до початку функціонування «Нового Верховного Суду» була не така вже й одностайна: Вищий адміністративний суд України приймав різні рішення в аналогічних спорах. Зокрема, ухвалами від 25.10.2016 у справі № 814/1256/15, від 03.10.2016 у справі № 805/1062/14 та від 13.07.2016 у справі № 813/4770/15 було підтримано позицію платника податків. Натомість в ухвалі ВАС України від 12.05.2015 у справі № 816/2079/14 суд повністю підтримав сторону податкового органу.

Тому судовий спір щодо визначення правильності і своєчасності зарахування валютної виручки був як гра на осліп для суб’єктів господарювання, і всі з нетерпінням очікували, яку ж позицію обере Верховний Суд.

І от, нарешті платники податків можуть спати спокійно, оскільки Верховний Суд сформував сталу позицію стосовно зарахування виручки резидента у відповідний строк на валютний рахунок, де вказав, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. А подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Так, у постанові від 21.02.2018 у справі № 804/2465/17 Верховний Суд обґрунтував свою позицію наступним чином.

«Пунктом 1 постанов Правління Національного банку України від 03 червня 2015 року № 354 та від 03 вересня 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 2 названих Постанов встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб – підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Вимога щодо обов’язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2002 року № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 року за № 841/7129) (зі змінами) (далі – Класифікатор), і в російських рублях.

Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання».

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм, касаційний суд вбачає законні підстави погодитись з висновком судів попередніх інстанцій, що у даному випадку датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Порядок зарахування виручки резидентів у іноземній валюті, передбачений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», чітко встановлює обов’язок її зарахування саме на валютні рахунки, не розмежовуючи їх при цьому на розподільчі чи поточні».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.05.2018 у справі № 813/1935/17.

Отже, записуємо номери перерахованих справ, вишукуємо їх у ЄДРСР та заносимо їх у відповідні папки з судовою практикою на робочому столі свого комп’ютера.

Проте, підсумовуючи зазначене, хочеться звернути увагу на те, що сформована судова практика не є безумовним свідченням того, що контролюючий орган одразу її врахує у своїй діяльності і змінить водночас свої погляди на питання «валютного рахунку». Тому з метою збереження нервів, часу та коштів і попередження спорів з ДФС, рекомендуємо робити все завчасно, щоб ваш банк встиг  у встановлені чинним законодавством України строки здійснити перерахування виручки з розподільчого рахунку на поточний.

Залишити відповідь

Увійдіть або заповніть поля нижче. Ваш e-mail не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені*