СКУПІСТЬ – ДВИГУН ПРОГРЕСУ, або як визначити межу вогнестійкості, не проводячи експериментів

юридичний супровід бізнесуВідкривши будь-які будівельні норми, що встановлюють вимоги до будівель і споруд, можна знайти численні вимоги щодо ступеня їх вогнестійкості, а відтак – і щодо межі вогнестійкості будівельних конструкцій, з яких ці будівлі (споруди) мають бути збудовані (див. ДБН В.1.1.7:2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва). Не дивно, що вогнестійкості приділяють такої уваги, адже від неї залежить проміжок часу, упродовж якого будівля (споруда) не зруйнується в умовах пожежі (принаймні, в теорії), і має місце шанс для людей, наявних у ній, врятуватися.

В Україні чинні ряд стандартів, які встановлюють методи випробування різноманітних будівельних конструкцій на вогнестійкість. Зазирнувши у вищезгаданий ДБН В.1.1.7:2002, Ви маєте змогу визначити, які саме двері, стіни, колони, ворота, перекриття тощо потрібно передбачати, аби забезпечити належний ступінь вогнестійкості об’єкта, будівництво або реконструкцію якого здійснюють. На перший погляд може здатися, що визначення межі вогнестійкості усього розмаїття будівельних конструкцій – це, фігурально висловлюючись, головний біль їх виробника.

Насправді ж не все так просто, зокрема, через те, що ціни на послуги з випробування щодо визначення вогнестійкості сильно “кусаються” (і причина цього – насамперед висока вартість енергоносіїв, а не жадібність випробувальних лабораторій), і придбати за прийнятною ціною будівельні вироби, що мають весь “джентльменський набір”, не так вже й просто.

Якщо ж “копнути” глибше, то легко побачити, що проблема насправді ще складніша. Зокрема, як відомо, в Україні межу вогнестійкості будівельних конструкцій традиційно нормують і визначають за такими показниками як несуча здатність (умовна познака в нормативних документах – R), цілісність (умовна познака в нормативних документах – Е) і теплоізолювальна здатність (умовна познака в нормативних документах – І). Відтак, вимоги щодо межі вогнестійкості конкретних видів будівельних конструкцій/виробів у нормативних документах традиційно відображають у вигляді однієї з цих літер або комбінації двох чи трьох з них, що супроводжується тією чи іншою числовою познакою.

Але життя не стоїть на місці, і наразі в Україні проводяться роботи щодо розроблення і впровадження чинних в Європі нормативних документів серії EN 13501, які нормують вимоги і методи випробування щодо реакції на вогонь і вогнестійкості (і не тільки їх). Зазначені нормативи передбачають, окрім вищезгаданих ознак настання граничного стану з вогнестійкості, можливість/необхідність визначення таких параметрів як межа вогнестійкості за ознакою стійкості до теплового випромінювання в умовах пожежі (W), стійкості до механічного впливу в умовах пожежі (М), здатності до самостійного зачинення дверей і воріт за таких умов (С), стійкості будівельних конструкцій до витоку диму (S), стійкості до “горіння сажі” (G), вогнезахисної здатності (К) і, звичайно ж, за найрізноманітнішими комбінаціями усіх цих ознак. Більше того, нормування межі вогнестійкості за всіма цими показниками передбачене так званими “Єврокодами” (тобто, фактично, європейськими будівельними нормами), які повільно, але впевнено впроваджують в Україні.

Відтак, окрім високої вартості випробувань з визначення межі вогнестійкості, будь-хто з бажаючих побудувати собі будиночок на старість чи “свічний заводик” для одержання бодай якогось прибутку може зіштовхнутися не тільки з відсутністю у виробника відповідних сертифікатів/протоколів випробувань, але й з неможливістю проведення випробувань будівельних конструкцій на вогнестійкість силами вітчизняних лабораторій. Якщо ж звернутися з відповідними замовленнями до іноземних лабораторій, то витрати точно нижчими не будуть. Не кажучи вже про традиційну тяганину та бюрократичні перепони, пов’язані з визнанням результатів випробування, проведених закордоном, і відповідних сертифікатів.

Економічна нестабільність і відсутність оборотних коштів свого часу призвели до повсюдного введення в обіг терміну “довгобуд”. Як себе поводитимуть будівельні конструкції, які простояли певний час (зазвичай, декілька років) просто неба, в умовах механічного навантаження, впливу пожежі тощо? Наскільки доцільним з усіх точок зору буде процес вирізання фрагментів конструкцій з таких недобудов (і не тільки них) з метою випробування на вогнестійкість, якщо буде прийняте рішення таки завершити будівництво? І, нарешті, хто гарантуватиме, що вогнестійкість фрагментів, взятих з різних частин остову недобудованого будинку, несуттєво відрізнятиметься від аналогічного показника решти його частин (адже одна справа, якщо мав місце прямий вплив атмосферних опадів, і інша, якщо конструкцію було екрановано)?

Поклавши руку на серце, слід визнати, що навіть у випадку прийняття рішення щодо недопущення “економії” на випробуваннях з визначення межі вогнестійкості і дотримання вимог усіх нормативних документів “спати спокійно” навряд чи можна. Зокрема, нормативні документи у більшості своїй регламентують межу вогнестійкості будівельних конструкцій в умовах випробування за так званого стандартного температурного режиму (він являє собою нормовану залежність температури у випробувальній печі від часу), хоча за необхідності можна реалізувати й інші умови (наприклад, режим так званої вуглеводневої пожежі). Але хто дасть гарантію, що в умовах реальної пожежі умови цього “стандартного температурного режиму” чи інших умов, за яких випробовували будівельні конструкції, будуть відтворені хоча б у першому наближенні?

Якщо зазирнути в сутність питання глибше, то можна з’ясувати, що висока межа вогнестійкості будівельної конструкції аж ніяк не означає її безпечність для людини в умовах пожежі або забезпечення належної безпечності будівлі (споруди) в цілому упродовж заданого проміжку часу за таких умов. Так, наприклад, не так вже й важко підвищити за рахунок реалізації архітектурних та інженерних рішень чи обробляння вогнезахисними речовинами підвищення межі вогнестійкості, скажімо, залізобетонної колони до неабияких значень, але це не означає, що від неї в умовах впливу полум’я та/або високої температури не відлітатимуть шматки, здатні травмувати людину.

Іншими словами, на дворі 21-е століття, але передбачати сценарій розвитку пожежі (і тим більше, залежність інтенсивності впливу її чинників на людину від часу) за умов, що мають місце у конкретній будівлі/споруді, ми або не вміємо, або це прогнозування може бути настільки коштовним, що іншим разом краще й не “будуватися”. Тому найкращий вихід полягає в тому, щоб дотримуватись під час будівництва вимог нормативних документів (насамперед, будівельних норм), а решта аспектів вже, як то кажуть, будуть на совісті їх розробників, органів державної виконавчої влади, що займаються контролюванням їх виконання, страхових компаній тощо. І ці самі норми (зокрема, ДБН В.1.1.7:2002) дозволяють оцінювати межу вогнестійкості будівельних конструкцій не тільки експериментально, а й шляхом використання розрахункових методик, погоджених з “професійними супротивниками самозаймань”.

Реалізація методу розрахунків не потребує будівництва вогневих печей, спалювання відповідної кількості газу, витрат на оренду землі/приміщень, їх утримання, оплату праці n-ної кількості осіб тощо, але, зазвичай, вимагає наявності погоджених методик, а також відповідних знань, навичок і того, що зветься в народі “ноу-хау”. І якщо Ви бажаєте йти в ногу з часом та бути на крок попереду від усіх, ми можемо Вам у цьому допомогти. Наші фахівці мають досвід (у тому числі щодо нюансів, які згадано вище і наразі не реалізовано випробувальними лабораторіями), підтверджений часом і, як то кажуть, випробуваний вогнем. Ласкаво просимо до співпраці!

Є питання? Задавайте їх прямо тут, або пишіть чи телефонуйте нам!

Вас можуть також зацікавити

Поставити крапку над “і” стосовно пита... ТОВ "ЮКФ "Шілд" звернулося з листом до Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва для отримання роз'яснень стосов...
Зустріч з очільником Міністерства економічного роз... Європейська Бізнес Асоціація провела Загальну зустріч з очільником Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Представники ЮКФ “Шілд” взял...
Використання спринклерів для захисту житлових прим... Як відомо, спринклерні системи пожежогасіння широко використовують для протипожежного захисту приміщень промислових і складських об’єктів, а також жит...
Щодо питань узгодження грошових (податкових) зобов... Кожен, хто хоча б дотично має справу з податками,  чув про узгоджені/неузгоджені грошові (податкові) зобов’язання. Однак, як кажуть, чути чуєш, а розу...