Пн - Пт 09:00 - 18:00
  • UA
  • RU

(UA) Вас турбують колектори? Хто вони? Їх права та методи роботи

Хто такі колектори

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Вас турбують колектори? Хто вони?

Їх права та методи роботи. Рекомендації боржникам.

Зазвичай колекторами (від англ. collect — збирати) називають спеціалістів зі стягнення заборгованості або компанії (юридичні особи), які займаються стягненням заборгованості.

Крім того, деякі банки мають у своєму складі підрозділи зі стягнення заборгованості.

Дзвінки боржникам зазвичай здійснюють так звані “колл-центри”. Колл-центри можуть бути як підрозділом колекторської компанії, так і сторонньою компанією.

Діяльність колекторських компаній на сьогоднішній день у нашій країні законодавчо не врегульована. Також, їм не надано ніяких особливих прав та повноважень. У той же час, вони зобов’язані дотримуватися законодавства України та діяти у його межах.

Підставами взаємодії колекторів з боржниками зазвичай є:

1) договір комісії або доручення (надання послуг), укладений з первісним кредитором (наприклад, банком),

2) або ж договір уступки права вимоги (в окремих випадках — договір факторингу).

У першому випадку, колектори діють від імені та в інтересах банку, а у другому випадку колекторська компанія викуповує борг, отримує статус кредитора та діє вже від власного імені.

При купівлі боргу колекторськими компаніями не рідко використовується наступна схема:

1) банк “продає борги” (право вимоги за кредитними договорами) факторинговій компанії за договором факторингу;

2) факторингова компанія укладає договір з колекторською компанією про надання послуг зі стягнення заборгованності та/або з колл-центром про надання послуг із здійснення телефонних дзвінків боржникам.

Функціонування саме такої схеми зумовлене тим, що факторинг відповідно до чинного законодавства України належить до фінансових послуг, а значить, стороною договору факторингу може бути лише фінансова установа (яка повинна бути включена до Державного реєстру фінансових установ).

Нещодавно у деяких засобах масової інформації з’явилася інформація, начебто банкам заборонили продавати права вимоги щодо фізичних осіб. Зрозуміло, така новина викликала неабиякий резонанс у суспільстві. Однак, слід зазначити, що  вказана інформація не відповідає дійсності. Так, насправді станом на початок травня 2017 року чинне законодавство України не містить заборон, стосовно укладення подібних договорів.

У колекторський діяльності розрізняють наступні методи:

  1. Soft-колекшн
  2. Hard-колекшн
  3. Legal-колекшн

Іноді, ці методи також розглядають як етапи стягнення.

Soft-колекшн або буквально – м’яке стягнення, полягає на дистанційній взаємодії з “боржниками”, а саме: у надсиланні листів та смс, здійсненні телефонних дзвінків. На цьому етапі колектори збирають інформацію про боржника та переконують його у необхідності оплати боргу. Не рідко застосовуються методи психологічного впливу, погрози та залякування.

Особливістю Hard-колекшн (або жорсткого стягнення) є намагання колекторів вступити у прямий, безпосередній контакт з боржником. З цією метою вини можуть здійснювати візити до дому  або на роботу боржника, до сусідів чи родичів. На цій стадії також часто застосовуються методи психологічного впливу, погрози та залякування.

Слід зауважити, що погрози та залякування можуть бути як “у рамках дозволеного” (наприклад, коли йдеться про можливі негативні, передбачені законодавством, наслідки не повернення боргу), так і мати ознаки кримінального правопорушення (наприклад, погрози розправи, нанесення тілесних ушкоджень боржнику та/або його близьким, пошкодження майна, розголошення відомостей, що можуть зашкодити боржнику та/або його близьким).

Зокрема, Кримінальним кодексом України передбачена кримінальна відповідальність за:

  • вимагання — вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (стаття 189);
  • примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання (стаття 355).

Слід зазначити, що покарання за наведенні вище злочини може бути дуже жорстким. Наприклад, в залежності від обставин вчинення злочину, відповідальність за вимагання може бути у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років, а може бути й у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Окремим методом стягнення є так званий Legal-колекшн (правовий або юридичний колекшн). Даний метод полягає у стягненні заборгованості шляхом звернення до суду із відповідною позовною заявою, а у разі виграшу за результатами судового розгляду справи, проводиться робота з органами державної виконавчої служби України щодо виконання судового рішення та фактичного стягнення заборгованості.

На практиці, до суду колектори звертаються у тих випадках, коли сума заборгованості є значною (наприклад 10 000$ і більше) та якщо їм відомо, що у боржника є майно, на яке може бути накладено стягнення (нерухомість, автомобіль, тощо). Це пов’язано з тим, що участь у судовому процесі вимагає певних витрат і не завжди вони є доцільними.

Левову частину роботи колекторів виконують колл-центри, вони ж приносять і до 90% прибутку колекторських компаній.

Робота колл-центру полягає у методичних дзвінках боржникам, тобто — це Soft-колекшн, про який йшлося вище. Оператори колл-центрів проходять навчання (тренінги), під час яких їх навчають проводити переговори із застосуванням простих (примітивних) психологічних маніпулятивних прийомів. Розмова з боржником проводиться з використанням затверджених мовних шаблонів та покрокового алгоритму проведення розмови (на більшість повідомлень боржника є стандартна відповідь). Колл-центрами використовується спеціальне програмне забезпечення, що автоматизує процес “обдзвону” і за допомогою якого на монітор комп’ютера операторів виводяться контактні дані боржника та усі відомості, необхідні для проведення розмови. Таке програмне забезпечення також дозволяє вносити додаткові відомості у «профіль боржника» за результатами телефонної розмови.

Якщо Вас турбують колектори, варто прийняти до уваги наступне.

У телефонних розмовах з “колекторами” щось пояснювати та доводити найчастіше немає сенсу, тому що двінки здійснюють оператори колл-центру, які не уповноважені приймати будь-які рішення і лише діють за встановленою схемою. Якщо вам дзвонять помилково, ви може про це повідомити, але з великою ймовірністю вас не почують.

 Якщо вас помилково приймають за іншу особу, то вам можуть запропонувати довести свою правоту та надіслати колекторам сканкопію вашого паспорту, проте такий крок може бути для вас ризикованим.

Нерідко, колектори надсилають повідомлення з пропозицією здійснити невеликий платіж (наприклад 100-200 грн), ніби-то для того, щоб довести “добросовісність” боржника, та повідомляючи, що інакше вони звернуться до правоохоронних органів чи до суду. У більшості випадків робити такий платіж не рекомендовано, оскільки обчислення строку позовної давності здійснюється з дати останнього платежу. Тобто, таким чином колектори можуть подовжити або навіть поновити строк позовної давності. Це ж саме стосується і «акцій» із списання частини боргу у разі термінового погашення якоїсь його частини.

Якщо на вашу адресу від колекторів (або працівників банку) надходять погрози описати та/або вилучити ваше майно, заарештувати рахунки тощо — звертаємо вашу увагу, що такі заходи можуть здійснюватися лише органами державної виконавчої служби України і виключно на підставі рішення суду. Жодні інші особи не мають прав та повноважень проводити такі заходи. Більш того, спроби колекторів (інших осіб) описувати та/або вилучати ваше майно можуть кваліфікуватися як кримінальні злочини передбачені статтями 356 та 186 Кримінального кодексу України (самоуправство та грабіж).

Якщо до вас прийшли представники колекторського агентства — зберігайте спокій, не панікуйте. Спілкуватися з ними чи ні  — ваше право. Ви не зобов’язані відкривати їм двері, більше того – вкрай не рекомендовано впускати їх до свого помешкання. Якщо ви вирішите з ними поспілкуватися, ні в якому разі нічого не підписуйте, в тому числі не приймайте від них жодних документів під підпис. Якщо вони поводяться нав’язливо чи агресивно, чи іншим чином створюють незручності — сміливо викликайте поліцію.

Якщо у погрозах чи інших діях колекторів (інших осіб) вбачаються ознаки злочинів,  про які йшлося вище (вимагання, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, самоправство, грабіж), рекомендуємо невідкладно звертатися до правоохоронних органів з відповідною заявою про злочин. Такі погрози/дії бажано записати на диктофон чи на відео з метою подальшого пред’явлення у якості доказу.

Сплачувати борг найбільш доцільно за рішенням суду, а не на підставі вимог колекторів. Не варто боятися того, що “вашу справу” передадуть до суду (саме так часто звучить погроза колекторів). У деяких випадках має сенс самостійно ініціювати судовий процес з колекторами. Дуже часто виявляється, що борг, який підлягає погашенню за судовим рішенням, є значно меншим по розміру, ніж від вас вимагали колектори, оскільки суд може значно зменшити штрафні санкції, що були вам незаконно нараховані банком та/або колекторами.

Окремо звертаємо увагу наших читачів на те, що ми не закликаємо не повертати позики, кредити та не виконувати свої зобов’язання. Проте кожен повинен знати свої права та вміти їх захищати.

Добавить комментарий

Войдите или заполните поля ниже. Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

39 комментариев