9:00 - 18:00

Ми працюємо: Пон. - П'ятн.

068 793-72-67

Телефонуйте для консультації

Прихований зміст Законопроекту 4645, або що зачаїлося в тіні призначення нового Генпрокурора?

юридичний супровід бізнесу

12 травня 2016 про призначення нового Генерального прокурора було чутно звідусіль. Інтернет з його новинами, форумами, блогами та соціальними мережами, газети з багатослівними заголовками, радіо, телебачення – напевно, кожен українець спостерігав за долею Законопроекту №4645 (далі – ПЗУ 4645) та прийняттям відповідно Закону України від 12.05.2016 №1355-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України» (далі по тексту – Закон №1355). Та ба, більше того, не лише спостерігав, а й просто не вірив своїм очам та вухам.

Не вірив передусім тому, що, як з’ясувалося, наші законотворці такі здатні оперативно приймати закони. І навіть не те, щоб приймати, а й вводити їх в дію. Шкода лише, що  основним критерієм для такої оперативності в нашій країні виявилася не їх життєва необхідність для суспільства та проведення реформування, а банальна зацікавленість керманичів держави.

Та ця стаття направлена не на обговорення новопризначеного Генерального прокурора: його професійність, компетентність та виправданість усіх зусиль щодо такого призначення буде оцінена лише часом і ефективністю роботи, тому про це судити занадто рано.

Наразі хочеться звернути увагу на іншу частину Закону №1355, щодо якої коментарі ЗМІ обмежувалися (якщо взагалі були присутніми) короткими реченнями на кшалт «також Законом вносяться зміни щодо положень КПК України стосовно особливостей спеціального досудового розслідування».

Однак, насправді те, що видається не таким суттєвим на перший погляд, особливо у світлі інших обставин, які перебирають на себе усю увагу, може виявитися надзвичайно важливим.

Отже, у Законі №1355 встановлено, що розділ ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України доповнюється пунктом 20-1, серед положень якого маємо наступну інформацію:

«Тимчасово, до 15 квітня 2017 року, положення глави 241 “Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень” застосовуються із такими особливостями:

спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 1091101102111112113,1141141115частинами другою – п’ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 20925825812582258325842585348364,3653683682379400436436437438439440441442443444446447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.»

І хоча далі встановлено, що здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, однак по факту ця норма нівелюється наступним уточненням та виключенням «не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цьому абзаці, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.»

Тобто, вказаними нормами закріплюється можливість спеціального досудового розслідування щодо фактично всіх можливих злочинів, якщо їх можна прив’язати до одного з визначених у частині 2 пункту 20-1 КПК.

До прийняття Закону №1355 положення щодо спеціального досудового розслідування стосувалися лише визначених у ст. 297-1 КПК України злочинів стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. 

Відтепер же, додаткові підстави для застосування порядку розслідування in absentia значно ширші та можуть викликати зловживання зі сторони правоохоронних органів. Більше того, видається не зрозумілим формулювання такої умови як «щодо підозрюваного, який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції». Вбачається, що з формулювання такого положення зазначені обставини можуть бути застосовані як в сукупності, так і як одна з опцій на вибір, адже звучить формулювання «та/або». Тобто, якщо підозрюваний, наприклад, знаходиться на території АТО, навіть не знаючи, що проти нього порушено кримінальне провадження, він може бути заочно засуджений.  І це при тому, що територія АТО вважається підконтрольною територією України.

Цікаво, що у пояснювальній записці до ПЗУ 4645 про обгрунтування такої норми, як і про власне мету її прийняття у такій редакції мови не йшлося. Більше того – дана норма взагалі не згадується у пояснювальній записці.

У висновку комітету ВРУ від 11.05.2016 просто зазначається про існування змін до КПК України, однак знову ж жодним реченням не обгрунтовується доцільність таких змін.

Натомість у висновку Головного науково-експертного управління від 11.05.2016 зазначається:

«Запропоновані зміни викликають низку зауважень. По-перше, враховуючи те, що спеціальне досудове розслідування має здійснюватися у виключних випадках, для його ініціювання потрібні не просто будь-які фактичні дані про наявність особи на певній території, а докази цього факту, тобто фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 1 статті 84 КПК).

По-друге, фактичні дані про те, що особа перебуває в районі проведення антитерористичної операції, не можуть бути підставою для здійснення спеціального досудового розслідування, якщо особа перебуває на підконтрольній Україні території, оскільки до такої особи може бути застосований привід (стаття 140 КПК). До того ж звертаємо увагу, що район проведення антитерористичної операції знаходиться в межах території, яка підконтрольна Україні. З огляду на це у пропонованій проектом нормі, мабуть, мало б йтися саме про ту територію нашої держави, яка не підконтрольна українській владі.

По-третє, редакція абзацу 2 пункту 20-1 Розділу ХІ “Перехідні положення” КПК є занадто складною для сприйняття, що може призвести до неоднакового її розуміння, а отже і застосування на практиці. Зокрема, надто складним і перевантаженим є друге речення цього абзацу. Тому вважаємо, що зазначена норма потребує редакційного коригування.»

Однак, звичайно, ні про яке внесення змін навіть мови не йшлося.

Враховуючи поширену в Україні практику кожного трактувати по-своєму норми чинного законодавства і не завжди в кращу сторону, розуміючі потенційні ризики свіжоприйнятих доповнень до КПК України, які старанно намагалися не афішувати та протягнули в тіні з резонансними змінами стосовно Генеральної прокуратури, –  залишається лише вірити в те, що прийняття Закону №1355 не мало наміру у світлі гучних новин імплементувати в життя проаналізовані положення для їх використання у корисливих інтересах.

Є питання? Задавайте їх прямо тут, або пишіть чи телефонуйте нам!

Вас можуть також зацікавити

Ще раз про перереєстрацію громадських об’єднань, а... Ще раз про перереєстрацію громадських об’єднань, або чому варто готувати сані влітку На носі травневі свята і до літа залишається місяць з гаком. І я...
Поставити крапку над “і” стосовно пита... ТОВ "ЮКФ "Шілд" звернулося з листом до Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва для отримання роз'яснень стосов...
“Гаряче” питання: коригування ДБН В.2.5-56... Що є… Однією з особливостей України, що відрізняє її від багатьох держав світу, є той факт, що основоположним нормативним документом щодо оснащення о...
Новели проекту Кодексу адміністративного судочинст... Відбувся круглий стіл “Новели проекту Кодексу адміністративного судочинства” Представники компанії взяли участь у круглому столі «Новели проекту Код...