9:00 - 18:00

Ми працюємо: Пон. - П'ятн.

068 793-72-67

Телефонуйте для консультації

Х’юстон, у нас проблеми, або що робити із запитом ДФС?

юридичний супровід бізнесуУ виданні “Юридична газета” опубліковано статтю юриста ЮКФ “Шілд” на тематику алгоритму дій у випадку отримання податкового запиту.  Наводимо її текст.

Ні для кого не секрет, що отримавши рекомендованого листа від органів ДФС України, більшість підприємців охоплює паніка. Відомі усім три букви на конверті вселяють страх навіть у серця того бізнесу, який позиціонує себе як прозорий та білий. Однак так само відомо, що бути прозорим ще не означає бути таким в очах податкової.

ТОВ «ЮКФ «Шілд» спробувало розібратися, що робити, а також як максимально відстояти свою позицію, щоб не викликати зайвих (хоча, можливо, і зовсім безпідставних) підозр в органу ДФС, не даючи тим самим йому підстав для позапланової перевірки свого бізнесу.

Отже, спочатку визначимо правове підґрунтя для подання запиту контролюючим органом. При цьому не слід забувати, що говорячи у цій статті про податковий запит, ми маємо на увазі саме окремі податкові запити контролюючого органу, не пов’язані з періодичним наданням інформації платниками. Це зауваження є доречним, оскільки визначена законодавцем інформація, відповідно до п. 73.1 ст. 73 Податкового кодексу України, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит такого органу у встановлені терміни.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПКУ, контролюючі органи наділені правом звернення до платників податків з письмовим запитом про подання інформації, при чому необхідність існування такого права пояснюється метою належного виконання покладених на них функцій та завдань.

Право на отримання від платників податків інформації, документів та матеріалів закріплене також у ст. 20 Податкового кодексу України (а саме – пп. 20.1.3, 20.1.14 п. 20.1) та кореспондує з обов’язком платників податків (пп. 16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПКУ).

Вимоги щодо підстав для письмового запиту та його оформлення визначені у ст. 73 ПКУ, а також окреслене питання регулюється Постановою КМУ від 27.12.2010 №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі – Порядок №1245).

Першим логічним кроком при отриманні листа від ДФС із запитом про надання інформації є не пошук заспокійливого та виклик бухгалтера «на килим», а вивчення дотримання всіх вимог щодо його складання. Адже ПКУ визначає, що якщо запит складено з порушенням вимог, викладених в абз. 1,2 цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Податковий кодекс чітко встановлює, що запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

  • підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
  • перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
  • печатку контролюючого органу;
  • порядок №1245 додає до переліку обов’язкових вимог також вимогу №4 – посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації.

Таким чином, перш за все платник податків має звернути увагу на дотримання вищевказаних вимог.

Крок 1. Аналізуємо наявність підстав для надіслання запиту

Виключний перелік підстав для надіслання запиту визначений у п. 73.3 ст. 73 ПКУ. До них законодавець відносить наявність хоча б однієї з таких обставин:

  1. За результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
  2. Для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу.
  3. Виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
  4. Щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податківподаткової накладної покупцеві або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування, а також акцизної накладної покупцеві або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної.
  5. У разі проведення зустрічної звірки.
  6. В інших випадках, визначених цим Кодексом.

Варто звернути увагу на те, що саме від підстави направлення запиту залежить строк відповіді на нього. Згідно із загальним правилом, платникові податків для відповіді надається строк в 1 місяць з дня надходження запиту. Однак законодавець при цьому робить примітку «якщо інше не передбачено законом».

Так, для випадків із застосуванням підстав під № 1, 3 та 4, які підпадають під категорію «якщо інше не передбачено законом», встановлено строк для відповіді у 10 робочих днів. В іншому випадку – контролюючий орган матиме підставу для проведення позапланової перевірки (відповідно, пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9 ПКУ).

Підстава №6 під іншими випадками, визначених Кодексом, мала б містити випадки, що стосуються більше суб’єктів інформаційних відносин (таких, як органи державної реєстрації актів цивільного стану, внутрішніх справ, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, нотаріуси, органи, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів) тощо), однак на практиці розпливчасте формулювання дає підстави контролюючим органам широко трактувати його. Отже, якщо у запиті податковий орган посилається саме на цю підставу, необхідно звернути увагу також на посилання на конкретні норми законодавства.

Варто зауважити, що у запиті має бути не просто вказана підстава його надсилання, а й вказана інформація, яка підтверджує таку підставу. Однак не можна ототожнювати зазначення інформації з її наданням. У запиті можуть лише зазначатися ті чи інші документи, які дають підстави для його надсилання, натомість відмова у наданні відповіді на запит без додавання повної інформації не буде вважатися правомірною.

Крок 2. Звертаємо увагу на наявність переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати

У надісланому запиті має бути вказано, яку саме інформацію просить надати контролюючий орган та які документи повинен надати платник податків.

Важливим моментом є те, що така інформація має кореспондувати з підставами надсилання запиту, а її перелік не може бути занадто розлогим та формальним (наприклад, всі фінансово-господарські документи – не зрозуміло які та чого вони стосуються).

Крок 3. З’ясовуємо, чи містить запит посилання на відповідні норми закону

Таке посилання має бути не просто на ст. 73 ПКУ або п. 73.3 цієї статті. Контролюючий орган повинен вказувати конкретні положення чинного законодавства, які дають йому право на направлення запиту саме такої визначеної інформації у конкретного платника податків.

Крок 4. Переконуємося, що запит оформлено належним чином

Ще раз слід наголосити, що запит повинен бути письмовим, викладеним на офіційному бланку контролюючого органу (із зазначенням відповідного номеру); містити підпис керівника чи заступника керівника такого контролюючого органу, від імені якого направляється запит (не керівника управління чи відділу або ж іншого навіть вищестоящого органу), а також обов’язково – печатку.

Крок 5. Реагування на запит

Платник податків фактично має дві опції для реагування. По-перше, він повинен надати відповідь на запит у встановлений термін. По-друге, у випадку невідповідності запиту встановленим Податковим кодексом вимогам – має право не відповідати на нього.

У першому випадку підприємцю необхідно надати у встановлений строк відповідь, максимально розгорнуту для надання повної інформації, щоб уникнути можливості виникнення у контролюючого органу підстав для проведенні позапланової перевірки, зумовленою недостатнім наданням інформації. При цьому, якщо Ви надали, на Вашу думку, ґрунтовну відповідь на запит, однак контролючий орган, посилаючись на зворотнє, надіслав наказ на проведення позапланової перевірки, такий наказ варто одразу ж оскаржувати в судовому порядку. Як показує судова практика, за таких обставин суди здебільшого стають на сторону платників.

У відповіді має бути вказано, на який запит вона надається, надано пояснення щодо запитуваної інформації та зазначено перелік документів, які додаються до листа на підтвердження зазначених в ньому даних. Відповідь повинна бути підписана уповноваженою особою платника податків. Встановленої форми відповіді не існує.

У другому випадку платник податків наділений правом не відповідати на запит. Однак все одно варто надіслати контролюючому органу листа, в якому зазначити про підстави, які, власне, і дають право звільнення від обов’язку надання відповіді. Інакше існує велика ймовірність того, що у випадку не отримання від підприємця відповіді у встановлений строк, контролюючий орган вдасться до позапланової перевірки.

Відповідь або лист із зазначенням підстав для відмови у її наданні надсилаються рекомендованим листом на адресу контролюючого органу або заносяться у канцелярію такого органу.

Також хотілося б звернути увагу на наступне. Якщо платник податків дійшов висновку, що запит податкової складений з порушенням встановлених до нього вимог, а отже, не тягне за собою обов’язку щодо надання відповіді на нього, або відповідь надана, однак контролюючий орган не вважає її належною, та в результаті всіх дій орган ДФС видає наказ про проведення позапланової перевірки, а підприємець з цим не погоджується, то такий наказ повинен оскаржуватися в суді, а посадові особи не мають бути допущені до перевірки.

Так, судова практика свідчить про те, що на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення і проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень. Тому Вищий адміністративний суд України дотримується позиції, що позови платників податків, спрямовані на оскарження наказів про призначення перевірки, можуть бути задоволені лише у тому випадку, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Насамкінець, варто зазначити, що запит від органів ДФС – це не смертельна небезпека. Головне – правильне й оперативне реагування на нього та надання вичерпної відповіді. Також не потрібно боятися захищати свої права в суді у випадку їх порушення. Незважаючи на скарги та ставлення суспільства до судової системи в Україні, при правильному й компетентному підході та залученні професійних юристів, як показує практика, вигравати у контролюючих органів – справа реальна.

Що почитати:

Нормативно-правові акти: Податковий кодекс України; Постанова Кабінету міністрів України від 27.12.2010 р. №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».
Останні судові рішення по даній тематиці: Ухвала ВАСУ від 12.10.2016 р. у справі №804/14917/15; Ухвала ВАСУ від 04.10.2016 р. у справі №822/173/16; Ухвала ВАСУ від 28.09.2016 р. у справі №826/18428/15; Ухвала ВАСУ від 08.09.2016 р. у справі №826/19949/15.

Адреса матеріалу: http://yur-gazeta.com/publications/practice/podatkova-praktika/hyuston-u-nas-problemi-abo-shcho-robiti-iz-zapitom-dfs.html

Є питання? Задавайте їх прямо тут, або пишіть чи телефонуйте нам!

Вас можуть також зацікавити

Відбулося чергове засідання Комітету з питань безп... Представники ЮКФ "Шілд" прийняли участь у круглому столі, проведеному на черговому засіданні Комітету з питань ведення бізнесу при Київській торгово-п...
Вас турбують колектори? Хто вони? Їх права та мет... Вас турбують колектори? Хто вони? Їх права та методи роботи. Рекомендації боржникам. Зазвичай колекторами (від англ. collect - збирати) називають с...
Кримінальне переслідування майнерів криптовалют. П... У засобах масової інформації з'явилися відомості про те, що в Україні здійснюються масові обшуки щодо осіб, які здійснюють видобуток (“майнінг”) крипт...
Допомога замовникам будівництва та суб’єктам... На етапі проектування, будівництва та реконструкції об’єктів: - надання консультативної допомоги щодо застосування проектних рішень з пожежної, тех...